перепочити
Смотреть что такое "перепочити" в других словарях:
перепочити — ПЕРЕПОЧИ|ТИ (3*), Ю, ѤТЬ гл. Передохнуть, отдохнуть: Вѧчьславъ же Изѧславъ рекоста [Гюргию]… поиди же въ свои Суждаль. аже Городъка дѣлѧ молвиши то за сии м(с)ць за ѡдинъ перепочивъ поиди же въ свои Суждаль. ЛИ ок. 1425, 160 (1151); а поѣдьмы въ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
перепочити — [пеиреипочи/тие] и/ну, и/неиш; нак. и/н , и/н теи … Орфоепічний словник української мови
перепочити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зітхнути — ну/, не/ш, док. 1) Однокр. до зітхати 1). 2) розм., рідко. Те саме, що перепочити … Український тлумачний словник
відпочивати — 1) = відпочити (відновлювати сили після втоми, припиняючи дію, рух тощо), спочивати, спочити; перепочивати, перепочити 2) див. спати … Словник синонімів української мови
відхлинути — дієслово доконаного виду відринути розм. відхлинути дієслово доконаного виду перепочити, зробити паузу … Орфографічний словник української мови
вытхнути — тхну, Ол. Перепочити, передихнути. Мушу кус вытхнути … Словник лемківскої говірки
етап — тапу, ч. Рс. Місце при дорозі, де війська або в язні можуть перепочити … Словник лемківскої говірки
одотхнути — дотхну, неш, Пн. Перепочити, відпочити … Словник лемківскої говірки
